Застосування ЗУБНОГО ГЕЛЮ при лікуванні гнійно-запальних захворювань м'яких тканин

У даній статті надана коротка характеристика Зубного гелю компанії BIONET (BIYOVIS), який показав високу клінічну ефективність при лікуванні хворих з гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин. До складу гелю входять екстракти лікарських рослин, ферменти, мікроелементи і вітаміни.

В даний час використовується ряд препаратів для місцевого лікування ран, які не володіють необхідною антимікробною активністю і не забезпечують знеболюючого, осмотичного, протинабрякової ефектів. Крім того, змінилася структура збудників гнійних ускладнень ран. Поряд з традиційними грампозитивними і грамнегативними аеробними мікроорганізмами значна частка припадає на анаеробні мікроорганізми, гриби. Асоціація аеробів і анаеробів у гнійних післятравматичних ранах, пролежнях, у хворих з "діабетичною стопою" досягає 98,8%. Від 80 до 100% виділених штамів нечутливі до пеніциліну, цефазоліну, тетрацикліну, канаміцину, гентаміцину. Процес формування резистентності мікроорганізмів в рівній мірі поширюється не лише на групу антибіотиків, але й на традиційні антисептики і мазі. Так, наприклад, розчини фурациліну, риванолу, 3% борної кислоти практично повністю втратили свою антимікробну активність по відношенню до основних збудників ранової інфекції.

Перебіг ранового процесу умовно можна розділити на три основні фази: I фаза запалення; II фаза регенерації; III фаза утворення і реорганізації рубця. Наведена класифікація досить точно відображає основні етапи перебігу ранового процесу і дозволяє визначити патогенетично обгрунтоване лікування відповідно фазі загоєння рани.

Свіжі рани, до моменту повного покриття їх грануляціями здатні всмоктувати токсини, продукти розпаду тканин, а рани, вкриті грануляціями, практично не мають всмоктуючої здатності. У зв'язку з цим у I фазі ранового процесу всі лікувальні препарати повинні володіти високою осмотичною активністю, аби забезпечити інтенсивний відтік ексудату з глибини рани, антибактеріальну дію на збудників інфекції, відторгнення і розплавлення некротичних тканин та евакуацію ранового вмісту.

У II фазі ранового процесу поряд з придушенням лишившихся в невеликій кількості мікробів або знову з'яввившихся штамів внаслідок порушення асептики та антисептики в момент перев'язок, препарат повинен забезпечувати оптимальні умови для росту грануляцій.

У багатьох випадках раннє оперативне закриття рани неможливо без попереднього медикаментозного лікування. У таких ситуаціях важливий підбір багатокомпонентного препарату, високоактивного відносно бактерій, що володіє активною некролітичною дією, тривалою осмотичною активністю або властивостями, спрямованими на попередження висихання раневої поверхні, на стимуляцію росту грануляцій, що сприяють формуванню епітелію.

Використовувані препарати для місцевого медикаментозного лікування мають ряд недоліків. Більшість лікарських засобів, що наносяться на пов'язку у вигляді розчинів (гіпертонічний розчин хлориду натрію, сечовини, фурациліну, діоксидину), через 2-3 години висихають, інактивуються рановим ексудатом. Саме тому місцеве застосування розчинів різних антимікробних препаратів та ферментів малоефективно. Для запобігання висихання пов'язки широко застосовуються мазі, що містять різні антибіотики або антисептики, зазвичай на жирової ланолін-вазеліновій основі. Однак, в силу слабкої дифузії препаратів з жирової основи, концентрація антимікробних компонентів в тканинах рани мала, не досягає рівня мінімальної переважної мікроорганізми концентрації. Крім того, більшість традиційних препаратів мають однонаправлену дію: тільки осмотичну (гіпертонічні розчини, однокомпонентні сорбенти), тільки антибактеріальну (антибіотики, антисептики) або, в основному, некролітичну (ферменти).

Отже, складний патогенез ранового процесу обумовлює необхідність багатонаправленого впливу.

Гель має бактерицидну і кровоспинну дію, покращує обмінні та репаративні процеси в клітинах, що відрізняє його від традиційних препаратів і забезпечує багатоспрямованість дії.

При аналізі показників перебігу ранового процесу ми оцінювали запальну ранову реакцію і фазу репарації, що включала появу і найбільш повний розвиток грануляційної тканини, а також початок 3-ї фази - поява крайової епітелізації.

Оцінку динаміки запальної ранової реакції проводили по 3 критеріям. Позитивна (швидке стихання запальної ранової реакції, коли очищення рани відбувалося на 4-й день) позначалася знаком "+". При задовільній динаміці (+/-) наліт фібрину і ділянки коагуляційного некрозу зберігалися до 5-го дня. Тривалість запальної реакції більше 5 днів розцінювалася як незадовільний протягом 1-ї фази ранового процесу та позначалася знаком "-". Фаза репарації вважалася активною в тому випадку, коли перші грануляції з'являлися на 3-й день, а їх максимальна кількість одночасно з крайовою епіталізації - на 6-7-й день. При появі грануляції на 4-5-й день, а їх максимальної кількості - на 8-9-й день репарація оцінювалася як задовільна (+/-). Поява грануляцій пізніше 5-го дня, а їх максимальної кількості - не пізніше 9-го дня означало уповільнення 2-ї фази (-).

При цитологічному дослідженні оцінювали динаміку запальної ранової реакції, інтенсивність репарації і, крім того, мікробну забрудненість ранової поверхні.

При цитологічному дослідженні динаміку запальної реакції оцінювали як позитивну (+) - при швидкій регресії запалення, активне наростання дистрофічних змін у клітинах, задовільну (+/-) - при більш повільному зменшенні ознак запалення і незадовільну (-), коли ознаки запалення зберігалися протягом всього періоду спостереження. Інтенсивність репарації оцінювали як активну (+) -при послідовній появі клітинних елементів, відповідних 2-й фазі ранового процесу, задовільну (+/-) - при більш повільному появі цитологічних ознак репарації і сповільнену - при виявленні клітинних ознак репарації в пізні терміни і порушення послідовності їх появи. Мізерну мікробну забрудненість у ранових відбитках позначали знаком "+", помірна кількість змішаної мікрофлори - знаком "+/-", виявлення великої кількості кокової або змішаної флори - знаком "-".

Для електронно-мікроскопічного дослідження зішкріб ранової поверхні фіксували в 2,5%-ному розчині глутаральдегіду на фосфатному буфері (рН - 7,2-7,4) і дофиксировали в 1%-ном розчині OsO4. Матеріал зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації і укладали в аралдит. Морфологічні структури контрастували в процесі зневоднення матеріалу насиченим розчином уранилоцетату, а на зрізах - цитратом свинцю. Зрізи товщиною 40-бОнм, отримані на ультратомі УМТП-3, вивчали в електронному мікроскопі ТЕСЛА БС-500.

Встановлено, що у 89,2% хворих основної групи зустрічалася позитивна або задовільна динаміка ранового процесу. В контрольній групі у 61,7% хворих не було відмічено суттєвої позитивної динаміки.

Достовірні відмінності у хворих основної та контрольної груп спостерігалися і при оцінці репаративних процесів. Активна репарація була характерна у 52,4% хворих основної групи, а у 43,6% хворих контрольної групи репарація була сповільненою.

При аналізі завершення 3-ї фази ранового процесу (фази рубцювання) встановлено, що у хворих основної групи загоєння рани з утворенням сполучнотканинного рубця відбувалося на 18,6 ± 0,4 день після операції, а в контрольній групі - на 26,8 ±0,6 день (р<0,05).

Цитологічні дослідження повністю підтверджували клінічні дані (рис.1,2,3,4, табл. 1,2,3).

При оцінці запальної ранової реакції у 92,7% хворих основної групи зустрічалася позитивна або задовільна динаміка (табл. 1).

Таблиця 1. Результати цитологічного дослідження динаміки запальної ранової реакції.

(р<0,05)

Оцінка результатів цитологічного вивчення інтенсивності репарації показала, що у хворих основної групи в 97,1% випадків спостерігалася активна і задовільна репарація (табл. 2.)

Таблиця 2. Результати цитологічного дослідження інтенсивності репарації

(р<0,05)

У контрольній групі рясна мікробна флора виявлялася в 15 разів частіше, ніж у дослідній (табл. 3).

Таблиця 3. Результати цитологічного дослідження мікробного обсіменіння раневої поверхні

(р<0,05)

Другою перевагою гелю є широкий спектр антимікробної активності (для S.aureus вона перебувала на рівні - 94,297,8%, Тобто coil - 8798%, P. Aeruginosa - 7692,5%). Широкий спектр антимікробної активності препарату, його висока і тривала осмотична активність дозволяють протягом 3-5 діб купірувати гострий гнійний процес і закінчити лікування неускладнених гнійних ран м'яких тканин. Бактерицидна дія гелю попереджає розвиток вторинної інфекції; захищає грануляційну тканину від механічних пошкоджень, має помірну влагопоглинаючу дію і стимулює ріст грануляцій. Терміни повного одужання у пацієнтів, які отримували гель компанії BIONET були коротші, ніж у хворих контрольної групи.

Висновок

Таким чином, результати наших досліджень показали, що застосування гелю компанії BIYOVIS у переважної більшості хворих призводить до скорочення періоду запалення ранового процесу та більш раннього настання репаративних процесів.
Одночасне поєднання перерахованих вище якостей в одному препараті є підставою для його застосування як у першій, так і у другій фазі ранового процесу. Це дозволяє швидко ліквідувати гострий гнійний процес; при необхідності провести підготовку до заключного етапу хірургічного лікування рани; значно скоротити антибіотикотерапію та терміни перебування хворих у стаціонарі.